Царство Боже-Слово каже,
Силою береться;
Хто працює,той від праці
Сили набереться,
А лінивий сил не має,-
Жиром обростає,
Царство Боже не будує,
Ще й другим мішає.
А Матфій нам повіствує,
( Розділ двадцять пятий )
Що лукавий і лінивий
В пекло будуть взяті.
Ну,а Тит нам сповіщає
В письмовій промові,
Кого в Царство Бог збирає,
Хоча й не готові:
-Як особу ревність вбачить
До доброго діла,
Того старшими назначить
Над рабами тіла,
Щоб усі перейняли
Добрих діл науку,
За Ісусом слідом йшли,
Держачись за руку.
Такі є,такі були
І такими будуть
Християни всіх віків,
Якщо не забудуть
Цей закон трудівника
На Господній ниві…
Ми ж роздивимось пока,
Чи ж я не лінивий?
Коли Бог переселив
У цю землю ситу
Чи я тут не ожирів
Й що треба робити?
Ось дивлюся пастир йде,
До братів підходить,
Чуть за руку не веде,
Кожний носом водить:
-Я не можу говорити
Слово до народу,
Бо за це можуть побити
Й лити грязь і воду.
Другий каже:-Я стомився,
Бізнес і забота.
Третій:-Тільки що женився.
Четвертий в роботах.
Обійшовши повний зал,
Лише двох надибав.
Чи ж поллється Божий дар?
Чи всім хватить Хліба?
Ось директор школи йде,
Вчителів шукає,
Добровольців не знайде,
Мудрих не хватає.
На молитви за нарід
Мало хто заходить,
Ось чому багато бід
У хати приходить.
Молодіж лиш веселиться,
Їде,як літає,
Тату й мамі не кориться,
Розваги шукає.
Таким людям все не так
У церкві твориться,
А спитай,не знають як;
Їм аби глумиться.
Сядуть ззаду і чекають,
Щоб хтось помилився
І тоді вже докоряють…
Краще б помолився.
Мила сестро!Любий брате!
До тебе звертаюсь.
Не з таких нам приклад брати,
А що кажуть: «Каюсь,
Що так мало потрудився
Для Тебе,мій Боже»
І за плуг скоріш вхватився
Й робить те,що зможе.
Хто ночами не доспить
В молитві до Бога,
Хто за все тебе простить
І в нужді підмога.
От з такими ти дружи,
Спіши,не вагайся,
Від лінивих же біжи;
Їм кажи: «Покайся.
Святу ревність ти получиш
Від Святого Бога,
Добрим ділом шлях завершиш,
А біля порога
Сам Цар неба тебе стріне
Й вручить нагороду,
Золотий вінець надіне,
Що не бачив зроду.
“Раб мій вірний,-тобі скаже,
-Ввійди в Моє Царство:
Все твоє”,і Сам покаже
Небесне богатство.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 5487 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Давайте благодарить... - Вера Чекой Давайте будем благодарить Бога за все: за чистое небо, за запах цветов, за солнышко... Ведь все всегда в жизни относительно, и если мы думаем, что наша жизнь самая плохая, это не правильно... Мы должны благодарить Бога за то, что он нас спас и дал нам крылья.... В Библии очень много стихов, которые говорят нам " Радуйтесь!" ..... Радуйтесь!!!! ;)
Поэзия : Лампада - Людмила Солма
ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Это стихотворение, публикуемое здесь мной, было написано в минуты отчаяния не мной, а именно:
Ниной Александровной Кобеляцкой (1911-1985г.г.)
и на момент написания этого стихотворения, автору - потерявшей многих из тех, кого она очень любила, и о ком она так страстно молилась - было уже 69 лет. Светлая память - тем, кого мы любили и кто любил нас...
*"Если вера в Бога посещает душу человека - это чудесно и полно благодати..." - к сожалению, я не знаю кто именно так сказал (приводится цитата записи из личного дневника Нины Александровны без указания - нет в нем - ни имени/подписи, ни ссылок на источники этих слов) - но и она сама тоже хорошо знала значение этих верных слов, как и искренне верила душой и сердцем - в благодатную силу этого знания.
Людмила Солма, 07.11.2006г.